|
За
благословенням блаженнішого
патріярха Мирослава
Івана СЛОВО
ПАТРІЯРХА «Моліться
безперестанку,
за все
дякуйте. Така
бо воля Божа
щодо вас у
Христі
Ісусі». (1
Сл. 5,17)
Молитва – це духовна пожива кожної людини, християнина чи нехристиянина, бо молитвою підносимося до божих висот і лучимося з Богом, стаємо перед ним і кажемо йому все те, що в нашій душі радісне, чи що її болить, чи чогось вона потребує, чи за щось вона вдячна, чи прагне на мить бути понад землею. Без молитви
наша душа
німа, холодна,
а може бути й
мертвою
перед Богом,
коли з ним,
джерелом
нашого
життя-буття,
не має вона
зв'язку.
Молитва –
наша дорога
до Бога. У молитві
Бога шукаємо,
і знаходимо,
за словами
нашого
Господа:
«Кожний, хто
просить, одержує;
хто шукає,
находить; хто
стукає, тому
відчинять»
(Мт. 7,8). Молитва –
це наша поміч,
наше світло,
наше добро. Є різні
засоби для
молитви, як і
різні її способи.
Одним із
найпростіших
засобів – це
молитовник, в
якому
списані
різні
молитви пера
великих
мужів
молитви, їх
ми читаємо не
тільки
устами, а і
думкою, і
серцем,
доповнюючи
їх нашими
переживаннями
і
почуваннями. Між
ними є теж
молитви, які
співаємо чи
говоримо
спільно в
християнській
громаді – це молитви
літургічні,
молитви
нашого
освячення. Це
зміст
кожного
молитовника
і його користь
є незмірна. Дорогі
Браття і
Сестри!
Видаємо ось
такий молитовник
для наших
вірних з
усіма потрібними
для них
молитвами,
особливо ж з
літургійними.
Нехай стане
він першою
книжкою Вашої
родини, Вашої
громади і
кожного з
Вас. Не розставайтеся
з ним ніколи
і нехай не
буде дня,
зокрема
святочного, щоб
він не був у
Ваших руках.
Це принесе
Вам, нашому
Народові і
нашій Церкві
великі благодаті. Пам’ятаймо
великі слова
святого отця
нашого Івана
Золотоустого,
який знав
ціну молитви:
«Молитва є
могутня
зброя, невичерпний
скарб,
невичерпне
багатство,
джерело, мати
безчисленних
дібр». Цими
словами й
думками
благословлю
на духовну
путь цей
молитовник і
благаю
нашого Господа,
щоб цим
молитовником
він учив нас
молитися, щоб
він став
помічником
для українських
душ в їхнім
житті й
мандрівці з
ним, нашим
Спасом, до його
вічности. Дано в
Римі у
Сиропусну
неділю, дня 17
лютого 1991 року
Божого. Мирослав
Іван
Кардинал
Любачівський |